2010:05:24
22:35:48

≤стор≥€ кафедри

 афедра румунськоњ мови та л≥тератури була заснована в 1875 р. ≥ њњ першим зав≥дувачем став проф. ≤он √. —б≥ера (1836-1916), в≥домий румунський фольклорист ≥ л≥тературознавець, один ≥з засновник≥в –умунськоњ јкадем≥њ (1867). ¬≥н очолював кафедру до 1906 р. ≥ його курси з ≥стор≥њ стародавньоњ румунськоњ л≥тератури не втратили свого наукового значенн€ до тепер≥шнього часу. јсистентом проф. ≤.√. —б≥ери став на к≥нц≥ ’≤’ ст. Ћ. Ѕоднареску Ц автор праць з ≥стор≥њ румунськоњ л≥тератури на Ѕуковин≥.

« 1906 по 1919 р. кафедрою зав≥дував видатний румунський мовознавець, проф. —екст≥л ѕушкар≥у (1877-1948), член –умунськоњ јкадем≥њ, автор фундаментальних праць з д≥алектолог≥њ, лексиколог≥њ та ≥стор≥њ румунськоњ мови. …ого учн€ми були майбутн≥ члени –умунськоњ јкадем≥њ ј. ѕрокопович, ≤. “ороц≥у, Ћ. ћорар≥у,  . Ћог≥н та ≥нш≥.

ѕ≥сл€ 1919 р. викладанн€ румунскоњ мови та л≥тератури було значно реформовано шл€хом створенн€ двох кафедр.  афедру "–умунська мова та њњ д≥алекти" очолював до 1938 ј. ѕрокопович, один з учн≥в —. ѕушкар≥у, спец≥ал≥ст з загального та румунського мовознавства. ” 1921 Ћека ћорар≥у, видатний румунський л≥тературознавець, засновуЇ кафедру сучасноњ румунськоњ л≥тератури ≥ фольклору, €кою в≥н зав≥дував до 1940. ¬≥н досл≥джував ≥стор≥ю румунськоњ л≥тератури в≥д найдавн≥ших час≥в до 1940 р. та румунську класичну л≥тературу.

« початком рад€нського пер≥оду в 1940 р. д≥€льн≥сть обох кафедр румунськоњ мови та л≥тератури було припинено майже на 15 рок≥в. ¬ 1954 р. у „ерн≥вецькому учительському ≥нститут≥ був в≥дкритий молдавський (з пол≥тичних м≥ркувань назва "румунський" стала неможливою до рок≥в незалежноњ ”крањни) в≥дд≥л, а через два роки його було переведено на факультет ≥ноземних мов ун≥верситету. ѕерший випуск спец≥ал≥ст≥в з румунськоњ (молдавськоњ) мови ≥ л≥тератури в≥дбувс€ у 1959 р. —еред його випускник≥в Ц поет ≤он  ≥лару, автор понад 10 зб≥рок в≥рш≥в, редактор обласноњ румуномовноњ газети "«ор≥ле Ѕуков≥ней", зав. сектором д≥алектолог≥њ та ≥стор≥њ мови јЌ ћолдови, доктор ф≥лолог≥чних наук ¬. .ѕавел, член сп≥лки композитор≥в ћолдови —ерафим Ѕуз≥ле та ≥н.

–умунську (молдавську) мову ≥ л≥тературу читали доценти ћ.ќ. орчинський ≥ ћ.¬.ƒескелеску Ц автори "ћетодики викладанн€ молдавськоњ мови в середн≥й школ≥" (1959), Ў.ѕ.—адовник, спец≥ал≥ст з румунськоњ л≥тератури, автор монограф≥њ про класика румунськоњ драматург≥њ ≤.Ћ. араджале (ћосква, Ћен≥нград, 1964), доц. ј.Ќ. алош, викл. «.‘.ѕенюк, в≥дома €к перекладач ≥з ≥тал≥йськоњ, н≥мецькоњ мов на румунську та украњнську мови. ѕрот€гом 1964-1975 рр. румунську л≥тературу читав в≥домий поет та перекладач ¬.≤.Ћевицький, автор понад 10 зб≥рок в≥рш≥в, перекладач (румунською мовою) численних твор≥в украњнських письменник≥в: Ћес≥ ”крањнки, ќ.  обил€нськоњ, ё.‘едьковича, ћарка „еремшини, ¬.—тефаника, ћ.—тельмаха, ƒ.ѕавличка.

«годом у колектив влилис€ молод≥ кадри, в основному з числа його випускник≥в: проф. √. .Ѕостан, доценти ≤.¬.ѕопеску, Ћ.ќ.Ѕостан, асистенти ‘.ƒ. итар, ќ.√.„ернова. ” творчому колектив≥ працюють ≥ молод≥ викладач≥ €к≥ спец≥ал≥зувались у в≥домих вузах –умун≥њ: ѕалад€н  .≤., ¬ринчану ‘.ƒ., “одощук ¬.√.

” 1971 р. в≥дкрито кафедру молдавськоњ мови та л≥тератури (з 1983 р. Ц кафедра молдавськоњ та класичноњ ф≥лолог≥њ). ѕерша њњ зав≥дувач Ц доц. ™.я.ѕавлюк. ” 1974 р. був запрошений з ќдеського ун≥верситету проф. ¬.—.—орбале Ц в≥домий спец≥ал≥ст з д≥алектолог≥њ, знавець к≥лькох романських мов (≥спанськоњ, ≥тал≥йськоњ, французькоњ та ≥н.), один ≥з автор≥в першого багатотомного атласу молдавських гов≥рок, виданого јЌ ћолдови в 60-т≥ роки. як зав≥дувач кафедрою (1975-1979) проф. ¬.—. —орбале розширив науков≥ звТ€зки колективу з ученими –умун≥њ, ћолдови та ≥нших крањн.

« початку 1979 р. кафедру очолив проф. √. .Ѕостан Ц спец≥ал≥ст з пор≥вн€льноњ фольклористики та л≥тературознавства, досл≥дник румунсько-украњнських ≥ румунсько-рос≥йських фольклорних ≥ л≥тературних взаЇмозвТ€зк≥в. …ому належить понад 300 наукових праць, серед €ких монограф≥€ "“иполог≥чне сп≥вв≥дношенн€ та взаЇмозвТ€зки молдавського, рос≥йського й украњнського фольклору" ( ишин≥в, 1985), "ћолдавська народна творч≥сть" (у 16-ти томах, т. 1-2 (матер≥али),  ишин≥в, 1975-1983), "Ќародн≥ говори ≥ фольклор румунського населенн€ «акарпатт€" (ћосква, 1985, сп≥вавтори ≤.¬.ѕопеску, Ћ.ќ.Ѕостан та ≥н.). ¬≥н Ц член —п≥лок письменник≥в ”крањни, ћолдови та† –умун≥њ, автор шести зб≥рок в≥рш≥в румунською мовою.

—еред найвагом≥ших науково-методичних дос€гнень кафедри Ц п≥дручники та навчальн≥ пос≥бники з румунськоњ мови ≥ л≥тератури дл€ румунських (молдавських) шк≥л ”крањни. ƒоценти ≤.¬. ѕопеску та √.я. ∆ерновей уклали перший у лексиколог≥чн≥й практиц≥ тримовний рос≥йсько-румунсько-украњнський словник ( ињв: ќсв≥та, 1988, у сп≥вавторств≥ з √.ћ. ∆ерновеЇм).

ќбТЇкт науково-досл≥дних студ≥й кафедри Ц народн≥ гов≥рки, фольклор ≥ л≥тература румунського населенн€ ”крањни. ƒосл≥дженн€ проводилис€ на основ≥ результат≥в польових, експедиц≥йних роб≥т у селах з румунським населенн€м „ерн≥вецькоњ, а також «акарпатськоњ, ќдеськоњ та  ≥ровоградськоњ областей. ” 1985 р. кафедра разом з јЌ —–—– ≥ јЌ ћолдови орган≥зувала ћ≥жнародну теоретичну конференц≥ю з методолог≥њ та методики вивченн€ сх≥дноромансько-сх≥днословТ€нських фольклорних контакт≥в.

ѕ≥сл€ здобутт€ незалежност≥ ”крањни у 1991 р. кафедр≥ було повернено њњ ≥сторичну назву Ц кафедра румунськоњ та класичноњ ф≥лолог≥њ.

Ќаукова робота викладач≥в кафедри за роки незалежност≥ ”крањни Ї вагомою. Ѕули видан≥ зм≥стовн≥ прац≥ так≥ €к: "–умунська народна поез≥€ у  арпато-ƒн≥стр€нському рег≥он≥ у пор≥вн€льному аспект≥", Ѕостан √. ., 1998); "—тор≥нки румунськоњ л≥тератури на Ѕуковин≥, „ерн≥вецька обл. 1775-2000" (Ѕостан √. ., Ѕостан Ћ.ќ., 2000), "¬ступ до вивченн€ румунськоњ розмовноњ мови" (∆ерновей √.я., ¬ринчану ‘.ƒ., 2001), "ѕетр≥вц≥ на —ирет≥: ≥сторичн≥ стор≥нки та сучасн≥сть" (ѕопеску ≤.¬., 2001), "–умунська л≥тература на Ѕуковин≥ (нац≥ональн≥ та пол≥етн≥чн≥ контексти" (Ѕостан √. ., Ѕостан Ћ.ќ., 2003) та ≥нш≥.

÷≥ сучасн≥ досл≥дженн€ у галуз≥ ≥стор≥њ румунськоњ культури на Ѕуковин≥ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д попередн≥х тим, що вони прагнуть створити ц≥л≥сну картину духовного житт€ румунського населенн€ краю, ви€вити основн≥ етапи розвитку румунськоњ культури, зональн≥ особливост≥ румунськоњ мови, фольклору, л≥тератури та румуно-украњнськ≥ звТ€зки (мовн≥, фольклорн≥, л≥тературн≥, науков≥ тощо).

” 1999 р. кафедра уклала угоду з ≤нститутом роман≥стики Ћейпц≥гського ”н≥верситету (Ќ≥меччина) про сп≥вроб≥тництво у галуз≥ вивченн€ румунськоњ розмовноњ мови на ”крањн≥. Ќауковим координатором проекту €кий завершивс€ випуском зб≥рки наукових досл≥джень та текст≥в з розмовноњ мови був доцент √.я. ∆ерновей.

 афедра провела р€д м≥жнародних науково-методичних конференц≥й: "ћ≥гай ≈м≥неску ≥ ”крањна" (2000 р.), координатор проф. √. . Ѕостан,† " омун≥кативн≥ процеси в багатомовних та р≥знокультурних рег≥онах" (разом ≥з —учавським та  ишин≥вським ун≥верситетами, 2003 р.), координатор доцент √.я. ∆ерновей.

 афедра забезпечуЇ також викладанн€ класичних мов: давньогрецькоњ та латинськоњ. Ѕагато рок≥в у царин≥ викладанн€ греки та латини усп≥шно працюють викладач≥ «агайська √.ћ., ѕопова “.ƒ., Ўестакова “.‘. та молодше покол≥нн€ Ц ћельник √.√. ќбТЇктом наукового досл≥дженн€ секц≥њ Ї переклади ≥з класичних мов украњнською мовою.

ѕ≥сл€ смерт≥ наприк≥нц≥ 2004 р. проф. √. . Ѕостана кафедру очолив √.я. ∆ерновей Ц кандидат ф≥лолог≥чних наук, доцент, спец≥ал≥ст з романського та пор≥вн€льного мовознавства, автор п≥дручник≥в та словник≥в з румунськоњ мови дл€ шк≥л з румунською мовою навчанн€ ”крањни, соц≥ол≥нгв≥стичних досл≥джень функц≥онуванн€ сучасноњ румунськоњ мови в ”крањн≥. ¬≥н продовжуЇ кращ≥ традиц≥њ кафедри у зм≥цнюван≥ наукових та культурних звТ€зк≥в м≥ж кафедрою, ф≥лолог≥чним факультетом ≥ в ц≥лому „ерн≥вецьким ун≥верситетом з вузами –умун≥њ, ћолдови, Ќ≥меччини.

—еред випускник≥в кафедри в≥дом≥ в област≥ та за њњ межами так≥ педагоги: ћикола ћ≥нтенко, √еорге ћ≥кайлу, ™вген≥€  ≥лару, √оловач ¬≥олетта, Ѕорка јнна, Ѕо≥шт€н Ќ≥на; члени сп≥лки письменник≥в ”крањни журнал≥сти √ригор≥й  риган, ≤л≥Ї «егр€, ¬ас≥ле “ерицану, —им≥он √очу, —тепан √остюк; члени —п≥лки письменник≥в ћолдови, член-кор јЌ ћолдови Ќиколай Ѕ≥лецький, поети ≤он √еорг≥це, јркад≥й —учев€ну, Ќ≥колаЇ —патару та ≥н.

¬аш≥ зауваженн€, запитанн€ та пропозиц≥њ:webmasterтMђм@ОћШchnu.edu.ua
 © 1999-2010 „ерн≥вецький нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ёр≥€ ‘едьковича; ѕрограмуванн€:  рамар ј.¬.