Історія кафедри
Кафедра румунської мови та літератури була заснована в 1875 р. і її першим завідувачем став проф. Іон Г. Сбіера (1836-1916), відомий румунський фольклорист і літературознавець, один із засновників Румунської Академії (1867). Він очолював кафедру до 1906 р. і його курси з історії стародавньої румунської літератури не втратили свого наукового значення до теперішнього часу. Асистентом проф. І.Г. Сбіери став на кінці ХІХ ст. Л. Боднареску – автор праць з історії румунської літератури на Буковині.
З 1906 по 1919 р. кафедрою завідував видатний румунський мовознавець, проф. Секстіл Пушкаріу (1877-1948), член Румунської Академії, автор фундаментальних праць з діалектології, лексикології та історії румунської мови. Його учнями були майбутні члени Румунської Академії А. Прокопович, І. Тороціу, Л. Мораріу, К. Логін та інші.
Після 1919 р. викладання румунскої мови та літератури було значно реформовано шляхом створення двох кафедр. Кафедру "Румунська мова та її діалекти" очолював до 1938 А. Прокопович, один з учнів С. Пушкаріу, спеціаліст з загального та румунського мовознавства. У 1921 Лека Мораріу, видатний румунський літературознавець, засновує кафедру сучасної румунської літератури і фольклору, якою він завідував до 1940. Він досліджував історію румунської літератури від найдавніших часів до 1940 р. та румунську класичну літературу.
З початком радянського періоду в 1940 р. діяльність обох кафедр румунської мови та літератури було припинено майже на 15 років. В 1954 р. у Чернівецькому учительському інституті був відкритий молдавський (з політичних міркувань назва "румунський" стала неможливою до років незалежної України) відділ, а через два роки його було переведено на факультет іноземних мов університету. Перший випуск спеціалістів з румунської (молдавської) мови і літератури відбувся у 1959 р. Серед його випускників – поет Іон Кілару, автор понад 10 збірок віршів, редактор обласної румуномовної газети "Зоріле Буковіней", зав. сектором діалектології та історії мови АН Молдови, доктор філологічних наук В.К.Павел, член спілки композиторів Молдови Серафим Бузіле та ін.
Румунську (молдавську) мову і літературу читали доценти М.О.Корчинський і М.В.Дескелеску – автори "Методики викладання молдавської мови в середній школі" (1959), Ш.П.Садовник, спеціаліст з румунської літератури, автор монографії про класика румунської драматургії І.Л.Караджале (Москва, Ленінград, 1964), доц. А.Н.Калош, викл. З.Ф.Пенюк, відома як перекладач із італійської, німецької мов на румунську та українську мови. Протягом 1964-1975 рр. румунську літературу читав відомий поет та перекладач В.І.Левицький, автор понад 10 збірок віршів, перекладач (румунською мовою) численних творів українських письменників: Лесі Українки, О. Кобилянської, Ю.Федьковича, Марка Черемшини, В.Стефаника, М.Стельмаха, Д.Павличка.
Згодом у колектив влилися молоді кадри, в основному з числа його випускників: проф. Г.К.Бостан, доценти І.В.Попеску, Л.О.Бостан, асистенти Ф.Д.Китар, О.Г.Чернова. У творчому колективі працюють і молоді викладачі які спеціалізувались у відомих вузах Румунії: Паладян К.І., Вринчану Ф.Д., Тодощук В.Г.
У 1971 р. відкрито кафедру молдавської мови та літератури (з 1983 р. – кафедра молдавської та класичної філології). Перша її завідувач – доц. Є.Я.Павлюк. У 1974 р. був запрошений з Одеського університету проф. В.С.Сорбале – відомий спеціаліст з діалектології, знавець кількох романських мов (іспанської, італійської, французької та ін.), один із авторів першого багатотомного атласу молдавських говірок, виданого АН Молдови в 60-ті роки. Як завідувач кафедрою (1975-1979) проф. В.С. Сорбале розширив наукові зв’язки колективу з ученими Румунії, Молдови та інших країн.
З початку 1979 р. кафедру очолив проф. Г.К.Бостан – спеціаліст з порівняльної фольклористики та літературознавства, дослідник румунсько-українських і румунсько-російських фольклорних і літературних взаємозв’язків. Йому належить понад 300 наукових праць, серед яких монографія "Типологічне співвідношення та взаємозв’язки молдавського, російського й українського фольклору" (Кишинів, 1985), "Молдавська народна творчість" (у 16-ти томах, т. 1-2 (матеріали), Кишинів, 1975-1983), "Народні говори і фольклор румунського населення Закарпаття" (Москва, 1985, співавтори І.В.Попеску, Л.О.Бостан та ін.). Він – член Спілок письменників України, Молдови та Румунії, автор шести збірок віршів румунською мовою.
Серед найвагоміших науково-методичних досягнень кафедри – підручники та навчальні посібники з румунської мови і літератури для румунських (молдавських) шкіл України. Доценти І.В. Попеску та Г.Я. Жерновей уклали перший у лексикологічній практиці тримовний російсько-румунсько-український словник (Київ: Освіта, 1988, у співавторстві з Г.М. Жерновеєм).
Об’єкт науково-дослідних студій кафедри – народні говірки, фольклор і література румунського населення України. Дослідження проводилися на основі результатів польових, експедиційних робіт у селах з румунським населенням Чернівецької, а також Закарпатської, Одеської та Кіровоградської областей. У 1985 р. кафедра разом з АН СРСР і АН Молдови організувала Міжнародну теоретичну конференцію з методології та методики вивчення східноромансько-східнослов’янських фольклорних контактів.
Після здобуття незалежності України у 1991 р. кафедрі було повернено її історичну назву – кафедра румунської та класичної філології.
Наукова робота викладачів кафедри за роки незалежності України є вагомою. Були видані змістовні праці такі як: "Румунська народна поезія у Карпато-Дністрянському регіоні у порівняльному аспекті", Бостан Г.К., 1998); "Сторінки румунської літератури на Буковині, Чернівецька обл. 1775-2000" (Бостан Г.К., Бостан Л.О., 2000), "Вступ до вивчення румунської розмовної мови" (Жерновей Г.Я., Вринчану Ф.Д., 2001), "Петрівці на Сиреті: історичні сторінки та сучасність" (Попеску І.В., 2001), "Румунська література на Буковині (національні та поліетнічні контексти" (Бостан Г.К., Бостан Л.О., 2003) та інші.
Ці сучасні дослідження у галузі історії румунської культури на Буковині відрізняються від попередніх тим, що вони прагнуть створити цілісну картину духовного життя румунського населення краю, виявити основні етапи розвитку румунської культури, зональні особливості румунської мови, фольклору, літератури та румуно-українські зв’язки (мовні, фольклорні, літературні, наукові тощо).
У 1999 р. кафедра уклала угоду з Інститутом романістики Лейпцігського Університету (Німеччина) про співробітництво у галузі вивчення румунської розмовної мови на Україні. Науковим координатором проекту який завершився випуском збірки наукових досліджень та текстів з розмовної мови був доцент Г.Я. Жерновей.
Кафедра провела ряд міжнародних науково-методичних конференцій: "Мігай Емінеску і Україна" (2000 р.), координатор проф. Г.К. Бостан, "Комунікативні процеси в багатомовних та різнокультурних регіонах" (разом із Сучавським та Кишинівським університетами, 2003 р.), координатор доцент Г.Я. Жерновей.
Кафедра забезпечує також викладання класичних мов: давньогрецької та латинської. Багато років у царині викладання греки та латини успішно працюють викладачі Загайська Г.М., Попова Т.Д., Шестакова Т.Ф. та молодше покоління – Мельник Г.Г. Об’єктом наукового дослідження секції є переклади із класичних мов українською мовою.
Після смерті наприкінці 2004 р. проф. Г.К. Бостана кафедру очолив Г.Я. Жерновей – кандидат філологічних наук, доцент, спеціаліст з романського та порівняльного мовознавства, автор підручників та словників з румунської мови для шкіл з румунською мовою навчання України, соціолінгвістичних досліджень функціонування сучасної румунської мови в Україні. Він продовжує кращі традиції кафедри у зміцнювані наукових та культурних зв’язків між кафедрою, філологічним факультетом і в цілому Чернівецьким університетом з вузами Румунії, Молдови, Німеччини.
Серед випускників кафедри відомі в області та за її межами такі педагоги: Микола Мінтенко, Георге Мікайлу, Євгенія Кілару, Головач Віолетта, Борка Анна, Боіштян Ніна; члени спілки письменників України журналісти Григорій Криган, Іліє Зегря, Васіле Терицану, Симіон Гочу, Степан Гостюк; члени Спілки письменників Молдови, член-кор АН Молдови Николай Білецький, поети Іон Георгіце, Аркадій Сучевяну, Ніколає Спатару та ін.